БлогСтатті

Захворювання сітківки — що це, причини, симптоми та методи лікування

Сітківка — це внутрішня оболонка ока, яка відповідає за сприйняття світлових і колірних сигналів, обробляючи їх і трансформуючи в нервові імпульси, які надходять до зорового центру головного мозку. Зоровий тракт надсилає інформацію від сітківки, що стосується всього поля зору. Тому здоров’я сітківки безпосередньо впливає на гостроту зору людини.

Підступність ураження сітківки ока полягає у тому, що на початку патологія може ніяк себе не проявляти або симптоми можуть бути незначними. Проте з плином часу ситуація може погіршуватися і людина починає відчувати дискомфорт. Для своєчасного усунення патології необхідно регулярно відвідувати офтальмологічну клініку.

Чим небезпечні захворювання сітківки

Хвороби сітківки — одні з найбільш серйозних патологій очей. За відсутності необхідного лікування ситуація буде погіршуватися. Пацієнт може відчувати фізичний і психологічний дискомфорт, яким супроводжуються порушення. Зрештою людина повністю втрачає здатність бачити.

Щоб не допустити розвитку небажаних наслідків, необхідно регулярно відвідувати офтальмолога, своєчасно лікувати системні захворювання організму і дотримуватися профілактичних заходів

Види захворювань сітківки ока

Дистрофія сітківки

Це комплексне захворювання, що характеризується деградацією тканин сітківки, що призводить до істотного зниження зорової функції. Дистрофія сітківки — це узагальнювальний термін, що включає в себе різні форми, такі як центральна і периферична дистрофії. Важливо зазначити, що ця патологія може бути як вродженою, так і набутою протягом життя. Серед факторів ризику виділяють похилий вік, зайву масу тіла, пристрасть до паління і перенесені вірусні інфекції. Цікаво, що дистрофія сітківки частіше трапляється в людей із короткозорістю (40% випадків), тоді як серед далекозорих пацієнтів вона спостерігається значно рідше (8% випадків).

Центральна дегенерація сітківки (макулодегенерація)

При цьому захворюванні спостерігаються патологічні зміни в пігментному епітелії та фоторецепторному шарі сітківки. Первинне ураження зачіпає ділянку жовтої плями – центральну частину сітківки, що відповідає за гострий зір. Ця патологія часто має генетичну природу. Симптоми можуть включати підвищену чутливість до світла (світлобоязнь) і загальне погіршення якості зору.

Периферична дегенерація сітківки

Це захворювання вражає периферичні ділянки очного дна. До процесу залучаються не тільки сітківка, а й судинна оболонка, а в деяких випадках навіть склоподібне тіло. Особливу небезпеку становить високий ризик відшарування сітківки при цьому стані. Часто розвиток хвороби пов’язаний із порушеннями кровопостачання ока. Підступність цієї патології полягає у відсутності явних симптомів на ранніх стадіях, що робить регулярні обстеження очного дна критично важливими для своєчасного виявлення проблеми.

Відшарування сітківки

Стан характеризується відокремленням сітчастої оболонки ока від підлеглої судинної оболонки. Пацієнти з відшаруванням сітківки можуть спостерігати яскраві спалахи світла, іскри або чорні крапки, що миготять перед очима. Ключовим симптомом є поява «тіні» в полі зору. Відшарування сітківки потребує екстреного хірургічного втручання, оскільки існує високий ризик повної та незворотної втрати зору.

Ангіопатія сітківки

Це захворювання судинного походження, за якого відбуваються зміни в стінках кровоносних судин сітківки. У результаті сітківка відчуває нестачу кисню, що призводить до різкого погіршення зору, появи помутніння перед очима і яскравих спалахів. Ангіопатія часто розвивається на тлі таких захворювань, як цукровий діабет, гіпертонія, остеохондроз шийного відділу хребта, васкуліт, а також може бути наслідком травм ока.

Ретинопатія

При цьому захворюванні уражається кровоносна система ока, що призводить до атрофії зорового нерва. На початкових стадіях пацієнти можуть зазнавати труднощів під час виконання дрібної роботи. Поступово знижується гострота зору і звужується поле зору. Через розростання судин і можливі крововиливи може спостерігатися почервоніння білка ока.

Діабетична ретинопатія

Це ускладнення цукрового діабету першого і другого типу. Захворювання викликає ішемію тканин ока, що в запущених випадках може призвести до повної втрати зору. Підступність діабетичної ретинопатії полягає в тому, що вона може розвиватися протягом 7-10 років без явних симптомів. Значне погіршення зору зазвичай настає тільки на пізніх стадіях захворювання.

Макулярний розрив

Ця патологія характеризується пошкодженням макули – центральної частини сітківки, що відповідає за чіткий центральний зір. Найчастіше зустрічається у людей старше 50 років і пов’язана з віковими змінами в структурі ока. Типові симптоми включають погіршення деталізації зображення, спотворення прямих ліній і зміну сприйманого розміру предметів.

Макулярний набряк

Являє собою накопичення рідини в ділянці макули через підвищену проникність стінок кровоносних судин. Це призводить до збільшення об’єму макулярної ділянки, що порушує нормальну роботу зорових рецепторів. Пацієнти можуть скаржитися на погіршення зору, особливо помітне вранці, підвищену чутливість до світла, розмитість зображення або нечіткість у центральній частині поля зору.

Макулодистрофія

Це хронічне захворювання очей, пов’язане з віковими склеротичними змінами в ділянці жовтої плями. Найчастіше вражає людей старше 50 років. Клінічні прояви макулодистрофії можуть нагадувати симптоми короткозорості. Ступінь зниження гостроти зору залежить від стадії захворювання, проте важливо зазначити, що макулодистрофія не призводить до повної сліпоти.

Ретиніт

Належить до групи запальних захворювань сітківки ока. Може вражати одне або обидва ока. Часто виникає на тлі інфекційних захворювань або алергічних реакцій. Під час розвитку хвороби спостерігається звуження поля зору і зниження його гостроти. Крім того, у пацієнтів можуть виникати проблеми зі сприйняттям кольорів.

Крововиливи в сітківці

Характеризуються проникненням крові в один або кілька шарів сітківки. Причиною зазвичай є пошкодження кровоносних судин ока, яке може бути спричинене травмою, ангіопатією, ретинопатією, набряками або запальними процесами. Цікаво зазначити, що крововиливи в сітківку можуть також спостерігатися в новонароджених як наслідок родового процесу або особливостей розродження.

Пухлина сітківки

Може бути як доброякісною, так і злоякісною. Найчастіше зустрічається у дітей першого року життя. Особливу небезпеку становить несвоєчасне виявлення пухлини, оскільки це може призвести до її значного зростання, спричиняючи випинання очного яблука і, в кінцевому підсумку, втрату зору.

Вікова макулярна дегенерація

Це одна з найпоширеніших причин порушення зору в літніх людей. При цьому захворюванні розвиваються патологічні процеси, що зачіпають фоторецептори, пігментний епітелій сітківки та внутрішній шар судинної оболонки ока. На розвинених стадіях хвороби пацієнти відмічають затуманеність зору, загальне погіршення зорової функції та низку інших симптомів, що істотно знижують якість життя.

Причини виникнення 

Захворювання сітківки ока можуть розвиватися з багатьох причин. Найпоширенішою вважається механічне пошкодження очного яблука. Але на виникнення патології також впливають й інші чинники:

  • системні захворювання (атеросклероз, гіпертонія, цукровий діабет І та ІІ типу, захворювання нирок, ревматизм);
  • порушення роботи органу зору (міопія, далекозорість, астигматизм);
  • інфекційні захворювання (сифіліс, токсоплазмоз, менінгіт, туберкульоз, гнійні та вірусні інфекції);
  • травми голови;
  • аутоімунні захворювання;
  • важка інтоксикація;
  • стреси;
  • вікові зміни зору після 40 років.

Симптоми захворювань сітківки

Клінічна картина має такий вигляд:

  • поява «пелени», яка самостійно не минає (з часом вона може збільшуватися);
  • виникнення перед очима іскор, спалахів;
  • спотворення букв, зображень, утруднене читання;
  • проблеми з адаптацією в темряві;
  • розмиття кольору;
  • випадання полів зору;
  • запаморочення, головний біль.

Больові відчуття при цьому відсутні, оскільки тонка оболонка сітківки позбавлена чутливості.

Основні групи ризику

Люди, які входять до групи ризику, повинні особливо уважно ставитися до свого зору. До цієї

  • вагітні жінки;
  • люди з короткозорістю середнього або високого ступеня;
  • ті, хто страждає на цукровий діабет, особливо в літньому віці;
  • пацієнти з гіпертонією;
  • люди похилого віку.

Наслідки за відсутності лікування

Наслідки відсутності лікування хвороб сітківки можуть бути серйозними та незворотними. Без своєчасної медичної допомоги багато захворювань прогресують, призводячи до значного погіршення зору і навіть повної сліпоти.

За відсутності терапії діабетичної ретинопатії може розвинутися крововилив у склоподібне тіло, що призведе до різкої втрати зору. У запущених випадках можливе формування рубцевої тканини, що спричиняє відшарування сітківки – стан, що потребує термінового хірургічного втручання.

Нелікована вікова макулярна дегенерація поступово руйнує центральний зір, ускладнюючи читання, розпізнавання облич і виконання повсякденних завдань. Згодом у центрі поля зору може утворитися сліпа пляма.

Глаукома, залишена без лікування, спричиняє поступове пошкодження зорового нерва. Оскільки цей процес зазвичай безболісний, пацієнт може не помічати погіршення зору до настання значних і незворотних втрат.

Крім безпосереднього впливу на зір, відсутність лікування хвороб сітківки може істотно знизити якість життя людини й призвести до психологічних проблем, таких як депресія і соціальна ізоляція.

Діагностика захворювань сітківки

Сучасна офтальмологія має у своєму розпорядженні широкий спектр методів, що дають змогу виявити патології сітківки на ранніх стадіях:

  1. Збір анамнезу – лікар розпитує пацієнта про симптоми, загальний стан здоров’я, спадкові захворювання і спосіб життя. 
  2. Базовим методом огляду є офтальмоскопія. За допомогою спеціального приладу – офтальмоскопа – лікар може детально розглянути очне дно, оцінити стан сітківки, судин і зорового нерва. Цей метод дає змогу виявити набряк сітківки, крововиливи, новоутворення і зміни судин.
  3. Для більш детального дослідження застосовується оптична когерентна томографія (ОКТ). Це неінвазивний метод, що дає змогу отримати високоточні пошарові зображення сітківки. ОКТ використовується для виявлення макулярної дегенерації, діабетичної ретинопатії, відшарування сітківки.
  4. Флюоресцентна ангіографія – під час цього дослідження у вену вводять спеціальну фарбувальну речовину, яка потім циркулює по судинах сітківки. Серія знімків дає змогу оцінити стан кровотоку, виявити ділянки ішемії або аномальні судини.
  5. Електроретинографія допомагає оцінити функціональний стан сітківки, вимірюючи її електричну активність у відповідь на світлові стимули. 
  6. Ультразвукове дослідження (УЗД) ока застосовується, коли прямий огляд очного дна ускладнений, наприклад, у разі помутніння кришталика. УЗД дає змогу виявити відшарування сітківки, новоутворення та інші патологічні зміни.
  7. Периметрія, або дослідження поля зору, допомагає виявити випадіння ділянок у полі зору, що може вказувати на ушкодження сітківки або зорового нерва.

Лікар аналізує результати всіх проведених досліджень у сукупності, щоб поставити точний діагноз і призначити ефективне лікування.

Корисні та цікаві статті про захворювання очей, рекомендації для людей різних вікових груп і не тільки – в наших соціальних мережах:

Методи лікування захворювань сітківки очей

Спосіб лікування залежить від виду захворювання. У разі відшарування сітківки або її розриву необхідне якнайшвидше хірургічне втручання. 

Для поліпшення кровопостачання, зміцнення судин, антикоагулянтів можуть застосовуватися медикаменти.

Також сучасна медицина активно застосовує в лікуванні промені інфрачервоного лазера. 

Також наведемо додаткові методи лікування патологій сітківки:

  1. Фотодинамічна терапія: застосовується за вологої форми вікової макулярної дегенерації. Метод поєднує використання світлочутливого препарату і лазерного опромінення для руйнування патологічних судин.
  2. Інтравітреальні ін’єкції: передбачає введення лікарських препаратів безпосередньо в склоподібне тіло ока. Цей метод ефективний під час лікування діабетичної ретинопатії, макулярного набряку і вологої форми вікової макулярної дегенерації.
  3. Вітреоретинальна хірургія: включає складні мікрохірургічні операції, що застосовуються у разі важких форм відшарування сітківки, діабетичної ретинопатії, макулярних розривів та інших патологій.
  4. Кріотерапія: використання екстремально низьких температур для лікування розривів сітківки та деяких форм ретинопатії недоношених.
  5. Генна терапія: експериментальний метод, спрямований на лікування спадкових захворювань сітківки шляхом введення здорових копій генів.
  6. Імплантація штучної сітківки: це інноваційний метод відновлення зору в пацієнтів із важкими дегенеративними захворюваннями сітківки.
  7. Нейропротекторна терапія: застосування препаратів, що захищають нейрони сітківки від ушкодження та загибелі за різних патологічних станів.

Вибір методу лікування залежить від конкретного діагнозу, стадії захворювання, загального стану здоров’я пацієнта та інших чинників, які встановлюються під час офтальмологічного огляду.

Реабілітація та відновлення після лікування

Коли йдеться про здоров’я наших очей, особливо після лікування захворювань сітківки, шлях до повного відновлення може здаватися довгим і складним, але при дотриманні всіх необхідних заходів результат вас порадує. Основні аспекти цього процесу:

  • Медичне спостереження: регулярні огляди офтальмологом, моніторинг стану;
  • Медикаментозна підтримка: препарати для поліпшення мікроциркуляції та підтримки зору;
  • Фізіотерапія: магнітотерапія, електростимуляція, лазерна стимуляція.
  • Зорова гімнастика: вправи для очей і тренування акомодації.
  • Адаптація до змін зору: навчання використанню коригувальних і допоміжних засобів;
  • Дієтотерапія: харчування, багате на антиоксиданти й омега-3;
  • Модифікація способу життя: відмова від шкідливих звичок, помірна фізична активність;
  • Професійна реабілітація: адаптація робочого місця або перенавчання;
  • Соціальна адаптація: навчання навичок самообслуговування, участь у групах підтримки;
  • Профілактика рецидивів: дотримання рекомендацій лікаря, самоконтроль.

Комплексний підхід до реабілітації допомагає відновити зір і поліпшити якість життя пацієнта.

Профілактика

Для того щоб зменшити ризики появи хвороб сітківки, слід стежити за своїм способом життя. 

Регулярні візити до офтальмолога – це ваш перший крок до здоров’я очей. Навіть якщо ви не відчуваєте проблем із зором, щорічний огляд дає змогу виявити потенційні проблеми на ранній стадії, коли їм легше запобігти або лікувати.

В офтальмологічному центрі GlazCo ви можете пройти повне та якісне обстеження очей за допомогою новітнього обладнання. 

У нашій клініці працюють висококваліфіковані фахівці, які призначать вам грамотне і безпечне лікування. Хірургічне лікування патологій проводиться тільки професором або кандидатом медичних наук у галузі офтальмології

Правильне харчування відіграє величезну роль у здоров’ї сітківки. Включіть до свого раціону продукти, багаті антиоксидантами, омега-3 жирними кислотами і вітамінами A, C і E. Темно-зелені листові овочі, яскраві фрукти, риба і горіхи мають стати вашими найкращими друзями. 

Фізична активність також важлива для здоров’я сітківки. Регулярні вправи покращують кровообіг, зокрема і в очах, що сприяє кращому живленню тканин сітківки. Знайдіть час для прогулянок, плавання або будь-якої іншої активності, яка вам до душі.

Захист очей від ультрафіолетового випромінювання – ще один важливий аспект профілактики. Носіть сонцезахисні окуляри з UV-фільтром – це допоможе запобігти пошкодженню сітківки та знизить ризик розвитку вікової макулярної дегенерації.

Не забувайте про важливість відпочинку для очей, якщо ви проводите багато часу перед екраном комп’ютера або смартфона. Використовуйте правило 20-20-20. Кожні 20 хвилин переводьте погляд на об’єкт, який розташований на відстані 20 футів (6 метрів), протягом 20 секунд. Це допомагає знизити напруження очей і запобігти розвитку синдрому комп’ютерного зору.

Записатись на прийом