БлогСтатті

Перезріла катаракта — що це, причини, симптоми та лікування

Перезріла катаракта являє собою фінальний етап прогресування патології, для якої характерне руйнування волокон кришталика ока. Цей процес проявляється у вигляді набряку кришталика та зіниці, яка згодом набуває характерного молочно-білого відтінку.

Розвиток катаракти до стадії перезрівання призводить до розм’якшення волокон кришталика і опускання ядра вниз. Цей процес являє собою загрозу та може спричинити повну втрату зору. З метою уникнення таких наслідків вкрай важливо звернутися по кваліфіковану допомогу офтальмологів у спеціалізовану очну клініку.

Причини перезрілої катаракти

Сама по собі катаракта являє собою патологічний стан очних структур, за якого кришталик ока втрачає свою прозорість і мутніє, що призводить до поступового зниження зору. Як ішлося раніше, перезріла стадія є останнім етапом (до цього також виділяють зрілий, незрілий і початковий період недуги), за якого очна лінза стає повністю каламутною або білою.

Найпоширенішими причинами появи та розвитку катаракти є старіння і пошкодження очей. Іншими чинниками можуть бути наявність цукрового діабету, паління тютюну та вживання алкоголю, тривале опромінення променями ультрафіолету і гіпертонія (підвищений артеріальний тиск).

Корисні та цікаві публікації про катаракту, інші очні захворювання, рекомендації для людей різних вікових груп і не тільки — в наших соціальних мережах:

Патогенез перезрілої катаракти

За катаракти спостерігається поступове погіршення функції кришталика через пошкодження його білків, які починають кластеризуватися, спричиняючи втрату прозорості. У перезрілій стадії кришталик стає повністю каламутним, значно погіршуючи зір.

З огляду на форму розвитку недуги перезрілий етап хвороби поділяється на такі типи:

  1. Молочна катаракта — характерне повне розм’якшення кришталика за ще не сформованого ядра (у молодому віці). У цей період людське око втрачає здатність визначити напрямок світлового променя.
  2. Морганієва катаракта — відбувається повне розм’якшення волокон кришталика, що призводить до плавання його ядра в молокоподібній рідині. Характерно для пацієнтів похилого віку.

Перезріла катаракта також може бути вродженого (найчастіше без прогресивного характеру) або набутого (дегенеративні зміни відбуваються через час) походження. Залежно від першопричини, недуга може бути класифікована як вікова, ускладнена, травматична, променева тощо. З огляду на місцеперебування патологічного процесу, незріла катаракта може бути ядерною, кортикальною чи субкапсулярною.

Симптоми перезрілої катаракти

Симптоматика перезрілої катаракти включає:

  • значне погіршення зору або сліпоту;
  • неясні чи спотворені образи;
  • погіршення передачі кольору;
  • часті зміни в приписах окулярів або контактних лінз;
  • поява світлового кільця навколо джерел світла вночі;
  • ефект подвійного бачення в одному з очей.

Стадії перезрілої катаракти

Перезріла катаракта також має свої етапи розвитку:

  1. Початкова стадія — на цьому етапі зір може бути трохи розмитим, що може спричиняти деякі труднощі під час читання.
  2. Проміжна стадія — зір продовжує погіршуватися, а до нечіткості зору додаються й інші симптоми, такі як відблиски та проблеми з нічним зором.
  3. Пізня стадія — цей етап характеризується значним погіршенням зорових функцій або вже їх повною відсутністю.

Діагностика

Для діагностики перестиглої катаракти лікар проводить анамнез, щоб уточнити стан пацієнта та наявність захворювання. Далі фахівець проводить оцінку світлового сприйняття — коректне чи ні. Лікар також вимірює рівень внутрішньоочного тиску (ВОТ).

Наступним етапом є офтальмологічне обстеження з використанням спеціалізованої щілинної лампи (біомікроскопія ока). На цьому етапі визначається рівень перезрівання катаракти.

Діагностичний процес дає змогу оцінити стан кришталика та передбачити можливі ускладнення. Оцінка внутрішньоочних структур проводиться за допомогою ультразвукового (УЗД) і електрофізіологічного (ЕФД) досліджень очного яблука. У рамках діагностичного процесу також обчислюються параметри штучного кришталика, який представлений у вигляді інтраокулярної лінзи (ІОЛ).

Лікування

Лікування катаракти в стадії перезрівання можливе тільки шляхом оперативного втручання офтальмохірургів. Існує безліч операційних методів, але найефективнішою та найбезпечнішою водночас є операція факоемульсифікація. Цей метод мінімально інвазивний і проводиться під місцевою анестезією. Хірургічне втручання відбувається в кілька кроків:

  1. Забезпечення доступу до кришталика. Для цього в рогівці створюється невеликий отвір близько 2.2 мм у діаметрі. Через цей отвір вводиться спеціальний інструмент — факоемульсифікатор. Для захисту ока застосовується офтальмологічний віскоеластик.
  2. За допомогою ультразвуку кришталик перетворюється на текучу масу, яку видаляють шляхом аспірації (відсмоктуванням рідини). Цей процес не є болючим, накладення швів при цьому не потрібне.
  3. Потім здійснюється промивання порожнини антисептиками та видалення віскоеластика. За допомогою інжектора на місце природного кришталика встановлюється ІОЛ.

Варто зазначити, що існують різні типи ІОЛ. Вибір лінзи залежить від зорових параметрів і підбирається індивідуально під потреби кожного пацієнта. Серед лінз, які найчастіше використовують — сферичні, асферичні та мультифокальні ІОЛ.

Ускладнення

Хоч факоемульсифікація має низький ступінь болючості й травматичності, у післяопераційний період можливий розвиток низки ускладнень. До можливих загострень після хірургічного втручання належать:

  • геморагія (крововилив) у передню камеру;
  • поява запальних процесів;
  • підвищення рівня тиску всередині ока;
  • відшарування сітківки;
  • дислокація інтраокулярної лінзи.

Ще одним наслідком оперативного втручання може стати макулярний набряк, який може проявитися через кілька місяців після операції. Для його усунення можуть використовуватися як консервативні, так і хірургічні методи.

Спрогнозувати операцію з видалення перестиглої катаракти досить важко, оскільки на цьому етапі хвороби досить складно зробити детальний огляд сітківки до оперативного втручання. Діагностування допомагає виявити відшарування сітківки й атрофію зорового нерва, однак провести повноцінну діагностику зорового органу значно ускладнює пізня стадія патології.

Сама операція за перестиглої катаракти є досить складною у виконанні: дуже високий ризик розриву капсульного мішка та запалення. Саме тому дуже важливо не допустити переходу катаракти в перезрілу стадію. Краще провести операцію на ранніх стадіях недуги, що значно збільшує шанси пацієнта на сприятливий прогноз.

Профілактика

Профілактика катаракти охоплює кілька елементів:

  1. Помірне вживання спиртних напоїв.
  2. Повна відмова від куріння в будь-якому вигляді.
  3. Контроль складних супутніх захворювань, таких як діабет.
  4. Оберігання очей від впливу ультрафіолетових променів за допомогою протисонцевих окулярів.
  5. Правильне харчування, що включає велику кількість фруктів і овочів, а також продуктів, багатих антиоксидантами.

Записатись на прийом