Структура ока складна та багатогранна. Проте кожна людина має бути хоч трохи обізнана про нюанси його життєдіяльності.
У цьому матеріалі ми обговоримо причини зміни тиску всередині ока, до кого звернутися за допомогою у випадку зниження чи підвищення, а також як правильно підтримувати здоровий стан органу зору.
Що таке внутрішньоочний тиск (ВОТ)
Офтальмотонус або просто ВОТ — це тиск спеціальної внутрішньоочної рідини на очні структури. Це сприяє підтримці форми очного яблука та запобіганню його спотворенню. Крім того, рідина всередині ока сприяє оптимальному кровопостачанню його тканин.
У природних умовах показник ВОТ перебуває у нормі, проте деякі чинники (про них пізніше) можуть призвести до його зростання. Багато хто чомусь побоюється саме підвищеного тиску, проте знижений також негативно впливає на здоров’я зорового органу.
Оцінити зміни ВОТ на ранніх стадіях за зовнішніми ознаками неможливо — єдиним способом є звернення до досвідченого офтальмолога очного центру GlazCo, який за допомогою спеціалізованого обладнання зможе точно визначити необхідні показники. На превеликий жаль, багато пацієнтів звертаються до лікаря, коли вже відбулися патологічні зміни всередині ока, що призводить до значного зниження зорових здібностей.
Чому підвищується внутрішньоочний тиск
ВОТ є змінною величиною — його показники можуть змінюватися в залежності від часу доби, віку та самопочуття людини. Крім того, показники офтальмотонусу має схильність зростати у міру старіння людини. Однак вік є далеко не єдиною причиною зміни тиску в очному яблуку. Так, підвищенню його показників можуть сприяти:
- постійне підвищення артеріального чи внутрішньочерепного тиску (гіпертензія);
- запальні процеси в очних структурах;
- серцево-судинні захворювання, що сприяють затримці рідини в організмі;
- прийом окремих медикаментів;
- постійна напруга та/чи перевтома очей;
- проблеми із кровоносними судинами;
- черепно-мозкові травми;
- уроджені анатомічні особливості структури ока;
- менопауза (клімакс);
- генетично успадковані захворювання органів зору.
Підвищений рівень ВОТ часто спостерігається після вживання чаю або кави у великих кількостях, оскільки кофеїн у ненормованих дозах згубно впливає на стан кровоносних судин ока. У групі ризику також знаходяться музиканти, які грають на деяких типах духових інструментів, важкоатлети та люди, які зазнають хронічного стресу.
Чим небезпечне підвищення внутрішньоочного тиску
При підвищенні офтальмотонусу відбувається здавлювання капілярів, що травмує певні зони очного яблука. Стиснення зорових нервів стає причиною порушення обмінних процесів, внаслідок чого очі відчувають дефіцит необхідних поживних елементів. Це викликає стійку, а інколи й незворотну втрату зору через атрофію зорового нерва. Найчастіше високий показник ВОТ може свідчити про розвиток глаукоми.
Моніторинг очного тиску та діагностика зору дозволяють своєчасно виявити будь-які відхилення від норми та сприяють запобіганню негативним наслідкам у майбутньому.
Чому знижується внутрішньоочний тиск
До зниження ВОТ можуть призвести різні причини, зокрема:
- травми ока — забиті місця, порізи чи проникливі рани можуть викликати пошкодження структур ока та витік внутрішньоочної рідини;
- запальні захворювання очей — увеїт (запалення судинної оболонки ока) або склерит (запалення білкової оболонки ока) можуть викликати зниження тиску через порушення вироблення чи відтоку внутрішньоочної рідини;
- хірургічне лікування — низький тиск може виникнути після очних операцій, таких як видалення кришталика ока через катаракту (факоемульсифікація) або лікування глаукоми (зміна у виробленні чи відтоку внутрішньоочної рідини);
- системні захворювання — цукровий діабет, гіпотиреоз або ревматоїдний артрит можуть вплинути на функцію очних структур;
- застосування деяких лікарських засобів — препарати, що використовуються для лікування глаукоми чи інших очних захворювань;
- вроджені аномалії — рідкісні генетичні особливості можуть призвести до порушення нормального функціонування очних структур.
До тимчасового зниження ВОТ може призвести вживання алкоголю. У групі ризику розвитку зниженого офтальмотонусу знаходяться пацієнти з увеїтом, ретинопатією, відшаруванням сітківки, травмою очей, після операції на оці та наявністю серйозних патологій (наприклад, діабетики).
Чим небезпечний знижений внутрішньоочний тиск
При низькому ВОТ око не здатне підтримувати правильну форму, а нестача рідини знижує очищувальну функцію для навколишніх тканин. При цьому низький показник офтальмотонусу може спричинити низку проблем і ускладнень для здоров’я ока. Наприклад, знижений тиск може призвести до втрати форми ока та розвитку астигматизму. Також це може спричинити порушення кровообігу в сітківці та зоровому нерві, що загрожує повною сліпотою.
При тривалому пониженому ВОТ може статися відшарування сітківки ока, що потребує негайного хірургічного втручання для збереження зору. Хронічно низький офтальмотонус може спричинити пухлиноподібне збільшення зорового нерва та погіршення зорових функцій загалом.
Також при зниженому тиску порушується функціонування склоподібного тіла, що спричиняє зменшення та деформацію очного яблука з наступним настанням сліпоти. У випадку виявлення атрофічних процесів відновити нормальний зір буде дуже складно.
Корисні та цікаві публікації про різноманітні очні захворювання, рекомендації для людей різних вікових груп і не тільки — в наших соціальних мережах:
Норма внутрішньоочного тиску
Одиницею виміру офтальмотонусу є міліметри ртутного стовпа, а нормою вважається тиск у межах 10-20 мм рт. ст. При цьому можливі невеликі коливання показників протягом доби. У літньому віці (50 років і більше) показник норми тиску збільшується через вікові зміни в організмі, а його крайня межа становить 25 мм рт. ст.
Найбільші показники найчастіше фіксуються вранці, а надвечір тиск знижується. У випадку наявності одного з видів глаукоми коливання показників ВОТ більш виражені та становлять 5 і більше міліметрів ртутного стовпа.
На показники очного тиску також впливає наявність будь-яких гормональних змін — вагітність, менструація (місячні), клімакс.
Нормальні показники ВГД у дітей трохи нижче, ніж у дорослих: норма новонароджених дорівнює приблизно 9-11 мм рт. ст., до 4-5 років цей показник зростає до позначки 13-14 мм рт. ст. У підлітків норма очного тиску вже прирівнюється до дорослих.
Важливо: у деяких людей невелике відхилення від норми не вважається патологічним і не має негативного впливу на структури зорового органу. Однак такі пацієнти входять до групи ризику та повинні регулярно проходити обстеження у лікаря-офтальмолога.
Як вимірюють внутрішньоочний тиск
Контроль офтальмотонусу здійснює спеціаліст-офтальмолог під час комплексного огляду зору. Щоб запобігти розвитку захворювань органів зору у людей старше 40 років, вимірювання цього показника в такому віці стає обов’язковим. Існують три найбільш популярні методи діагностування:
- Вимірювання ВОТ по Маклакову — традиційний підхід до вимірювання з використанням невеликих тягарців, які розміщуються на повіках на певний проміжок часу із застосуванням анестетичних крапель. Попри те, що цей метод вважається застарілим, він все ще широко застосовується у державних медустановах.
- Пневмотонометрія — безконтактний метод вимірювання за допомогою повітряного тонометра.
- Електротонографія — найбільш передовий метод. Крім визначення тиску він також дозволяє визначити коефіцієнт відтоку інтраокулярної рідини. Процедура займає 3-4 хвилини та проводиться під місцевою анестезією.
Крім того, є контактні тонометри для вимірювання ВОТ, які передбачають торкання рогівки ока для отримання результатів. Для орієнтовних показників часто застосовується пальпація через закриті повіки.
Симптоми підвищеного внутрішньоочного тиску
Симптоми підвищеного ВОТ часто сприймають як звичайну перенапругу чи втому. Люди тривалий час не звертаються до фахівця, допоки тиск не викликає патологічних змін у структурі ока. Слід звернути увагу на наявність таких ознак:
- Постійне відчуття різі в очах.
- Погіршення зорової функції.
- Больові відчуття в бровах.
- Відчуття втоми.
- Поява мушок чи різноколірних кіл при погляді на світильник або лампу.
- Безладна сльозотеча.
- Сухість, почуття присутності чужорідного тіла в оці.
- Часта заміна окулярів через різке погіршення зору.
Коли підвищений офтальмотонус набуває постійного характеру, він негативно впливає на структури ока та в цілому на організм хворого. У таких випадках людину починають турбувати регулярні головні болі, нудота та запаморочення. Найчастіше першим сигналом є погіршення периферичного зору. У випадку зміни тиску очі швидше втомлюються, навіть за незначних навантажень. У такому разі можна сміливо говорити про початок розвитку глаукоми. У випадку виникнення будь-якого дискомфорту в очах варто звернутися до офтальмолога.
Симптоми зниженого внутрішньоочного тиску
Зниження офтальмотонусу зазвичай відбувається без симптомів або люди ігнорують характерні ознаки:
- Біль чи неприємні відчуття в оці.
- Сверблячка чи подразнення очей.
- Почервоніння ока.
- Розмиття зору чи двоїння зображення.
- Велика світлочутливість.
- Відчуття “туману” перед очима чи затуманювання зору.
- Спалах світла або плавучі точки в полі зору.
Найчастіше пацієнти пов’язують цю симптоматику із тривалим перебуванням перед монітором комп’ютера. Виявити низький показник ВОТ допоможе комплексна діагностика.
Тільки лікар-спеціаліст здатний точно визначити причину та прописати відповідне лікування. Самолікування та спроби зняти біль чи запалення призведуть лише до погіршення загальної ситуації.
Захворювання, пов’язані зі зміною внутрішньоочного тиску, та їх лікування
Зміна тиску всередині ока може бути пов’язана з різними захворюваннями. Розгляньмо основні патології та способи їх лікування.
Глаукома
Глаукома — одне з найпоширеніших захворювань, пов’язаних із підвищенням рівня ВОТ. Хвороба призводить до пошкодження зорового нерва, що може спричинити поступову втрату зору та, зрештою, сліпоту. Терапія глаукоми може включати:
- медикаментозне лікування — застосування крапель або таблеток для зниження ВОТ, таких як бета-блокатори, альфа-агоністи, простагландини та інгібітори карбоангідрази;
- лазерна терапія — іридотомія чи трабекулопластика можуть допомогти покращити відтік внутрішньоочної рідини та знизити тиск;
- хірургічне лікування глаукоми — трабекулектомія (створення нового каналу для відведення інтраокулярної рідини) або імплантація традиційних/мініінвазивних протиглаукомних шунтів.
Офтальмічний гіпертонус
Офтальмічний гіпертонус — це стан, при якому підвищений внутрішньоочний тиск не викликає пошкодження зорового нерва. Зазвичай лікування включає медикаментозну терапію, таку як антиглаукомні краплі, для зниження тиску та запобігання можливому розвитку глаукоми.
Увеїт
Увеїт — це запальне офтальмологічне захворювання, яке може викликати зміну ВОТ (як підвищення, так і зниження). Лікування увеїту залежить від його причини та ступеня тяжкості. Медикаментозне лікування може включати стероїдні та нестероїдні протизапальні препарати, імуномодулятори та антибіотики. У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання.
Гіпотонія ока
Гіпотонія ока — це стан, у якому внутрішньоочний тиск знижується до аномально низького рівня (нижче 15 мм рт. ст.). Лікування гіпотонії варіюється в залежності від причини:
- якщо гіпотонія спричинена витіканням внутрішньоочної рідини через пошкодження чи оперативне втручання хірургів, офтальмолог може рекомендувати тимчасове припинення використання протиглаукомних крапель або, при необхідності, виконати ревізію хірургічного втручання;
- у разі витоку інтраокулярної рідини через рану після операції можливо знадобиться додаткове хірургічне втручання для закриття рани чи зміцнення сполучної тканини;
- якщо гіпотонія викликана запальними процесами, лікування може включати протизапальні та імуномодулювальні препарати.
Відшарування сітківки
Відшарування сітківки — це стан, при якому сітківка відокремлюється від хоріоідеї (судинної оболонки ока). Лікування зазвичай включає хірургічне втручання, таке як вітректомія чи пневморетинопексія, щоб стабілізувати стан органу та запобігти його подальшому відшаруванню.
Циліарний набряк
Циліарний набряк — це набряк циліарного тіла, який може виникати через зміну ВОТ. Лікування циліарного набряку спрямоване на усунення причин, таких як інфекції чи запалення, та може включати вживання протизапальних препаратів, антибіотиків або корекцію внутрішньоочного тиску.
Профілактика підвищеного та зниженого внутрішньоочного тиску
При незначному зростанні ВОТ можна досягти позитивних результатів, дотримуючись цих рекомендацій:
- Включити до раціону продукти, багаті на омега-3, вітаміни А, С та Е.
- Купити якісну високу подушку для забезпечення оптимального положення голови під час сну.
- Регулярно виконувати вправи для очей.
- Правильно розподілити зорове навантаження, роблячи перерви кожні 30 хвилин.
- Недовго займатись важкими видами спорту.
- Замінити напої, що містять кофеїн, на трав’яні чаї з додаванням чорниці.
- Не піддаватися стресу, навчитися справлятися з напругою через релаксацію та спорт.
- Щорічно проходити перевірку зору в офтальмолога, особливо у зрілому віці.
У разі падіння офтальмотонусу рекомендуємо дотримуватись наступних рекомендацій:
- Регулярно відвідуйте офтальмолога (особливо пацієнти з хронічними захворюваннями та ті, хто приймає лікарські препарати, що впливають на тиск в очах).
- Активно контролюйте перебіг хронічних захворювань (гіпертонія, діабет та інші).
- Використовуйте медичні препарати під наглядом лікаря-офтальмолога.
- Уникайте травм ока шляхом носіння захисних окулярів.
- Чітко слідуйте розпорядженням лікарів у післяопераційний період.
- Своєчасно звертайтеся за допомогою до офтальмолога.
- Підтримуйте здоровий спосіб життя (включаючи збалансоване харчування, регулярну фізичну активність і відмову від куріння та алкоголю).
- За потреби використовуйте засоби для зволоження очей.
- Дотримуйтесь усіх прописаних правил носіння контактних лінз.
