Що таке набута катаракта і як її лікувати?

Набута катаракта — вид захворювання, який виникає внаслідок часткового чи повного помутніння кришталика набутого (вторинного) характеру. Згідно зі статистикою ВООЗ 97% із загальної кількості випадків захворювань на хворобу припадає саме на вторинну (набуту) форму захворювання і лише решта 3% припадає на вроджену (первинну) форму.

Однак, якщо первинну форму частіше помічають, вона має більш помітні симптоми, які не можна ігнорувати в новонароджених дітей, то набуту з віком хворобу люди середнього та старшого віку схильні ігнорувати та займатися самолікуванням, не звертаючись при цьому до лікаря в багатопрофільний медичний заклад або спеціалізовану клініку офтальмології.

Симптоми набутої катаракти

Раніше ми розглядали загальні симптоми катаракти. Зараз слід більш детально розібрати симптоматику вторинного виду патології.

Основними симптомами набутої катаракти є:

• помутніння зору;
• звуження поля зору;
• потьмяніння сприйманої колірної палітри;
• виникнення світлової облямівки навколо джерел світла;
• погіршення зору в сутінковий і темний час доби;
• підвищення чутливості до яскравого сонячного та штучного освітлення;
• зниження ефективності корекції зору.

Класифікація набутих катаракт

Крім стандартного поділу патології на вроджену та набуту, існує маса інших класифікацій, наприклад, класифікація набутої катаракти за причиною виникнення, класифікація за стадіями розвитку, наявністю ускладнень і місцем локалізації.

Вторинну форму катаракти за причинами виникнення класифікують на такі види:

• травматична катаракта — виникає внаслідок травм органів зору та черепної коробки;
• променева катаракта — патологія, що виникає в випадку опромінення великою кількістю радіаційного випромінювання;
• токсична катаракта — стан, що розвивається на тлі прийому токсичних лікарських препаратів або отруєння людини хімічними речовинами;
• вікова катаракта — вид вторинної катаракти, що найчастіше зустрічається, який виникає через вікові біологічні зміни в організмі людини.

Останній вид має кілька стадій розвитку та може поділятися на ускладнений і неускладнений підвиди.

Виділяють такі стадії вікової катаракти:

1. Початкова вікова катаракта — перший етап тривалістю до кількох років, під час якого кришталик ущільнюється та мутніє. Зазвичай супроводжується незначним погіршенням зору. Пацієнти на цьому етапі часто не звертають увагу на проблему.
2. Незріла вікова катаракта — другий етап, під час якого триває процес помутніння тіла кришталика. Виникає “пелена” перед очима, зір помітно погіршується. Саме на цьому етапі починають проявлятися типові ознаки захворювання.
3. Зріла вікова катаракта — третій етап, під час якого тканини кришталика мутніють повністю. За відсутності медичної допомоги зір літньої людини зазвичай погіршується настільки, що вона може розрізняти тільки світло. Цей етап ще називають набухаючою катарактою через збільшення обсягів кришталика. Внаслідок цього, людина відчуває неприємні симптоми у вигляді болю в очах, головного болю. Кришталик повністю біліє, через що зіниця виглядає білястою або сіруватою.
4. Перезріла вікова катаракта — останній етап розвитку хвороби, під час якого кришталик починає темніти, а потім розріджуватися. На цій стадії кришталик може опускатися на очне дно, до склоподібного тіла. Ця стадія потребує серйозного оперативного втручання, яке, однак, не гарантує повернення зору пацієнту.

За складнішої картини анамнезу, супутні захворювання людини можуть спричиняти ускладнення патології.

Ускладнений вид катаракти — вид патології, причиною якого є інші захворювання органів зору чи інших систем людського організму, що супроводжують перебіг катаракти. В офтальмології найчастіше застосовують дві класифікації ускладненої форми: за супутнім захворюванням і за місцем локалізації. Згідно із супутнім захворюванням цей вид патології називатиметься, наприклад, ускладнена катаракта при цукровому діабеті, ускладнена катаракта при артриті, катаракта ускладнена відшаруванням сітківки тощо.

Види ускладненої катаракти залежно від локалізації та прояву патології:

• зріла (набухаюча) ускладнена катаракта — проявляється досить сильним тривалим помутнінням зору, зменшенням передньої капсули кришталика, його збільшенням в об’ємах і “набуханням”;
• ускладнена задньокапсулярна катаракта — найпоширеніший вид ускладненої катаракти, за якого мутніє задня капсула кришталика;
• неповна ускладнена катаракта — характеризується частковим фрагментарним помутнінням кришталика.

Корисні та цікаві пости про катаракту (і не тільки) в наших соціальних мережах:

Етіологічні чинники набутих катаракт

Ризик захворіти на вікову катаракту після 40 років з кожним роком зростає. Вчені стверджують, що близько 70% випадків від загальної кількості захворювань первинною та вторинною формами цього захворювання припадає на людей, старших за 70 років. Після 40 років в організмі запускаються процеси старіння, одним з яких є процес згортання білка в тканинах людського організму.

Отже, основним фактором ризику є вік після 40 років, а основною причиною в більшості випадків стають вікові зміни в структурі тканин кришталика.

Ключовими факторами виникнення ускладненої форми патології є захворювання очей: глаукома, ускладнена міопія, дистрофія сітківки спадкового характеру, відшарування (дегенерація) сітківки, новоутворення злоякісного характеру, увеїт (запалення увеального тракту ока), іридоцикліт (запалення оболонки очного яблука). Другими, за ризиком виникнення ускладнень, вважаються інші патології людського організму: поліартрит і ревматоїдний артрит, цукровий діабет та інші ендокринологічні порушення.

Якщо розглядати інші види набутої форми, то їхня назва вказує на причини виникнення катаракти. Наприклад, травматичний вид виникає внаслідок травми, променевий — впливу шкідливого радіаційного опромінення, токсичний — отруєння організму токсичними речовинами.

Діагностика та лікування набутої катаракти

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, методом із доведеною ефективністю для лікування патології є операція з видалення катаракти — факоемульсифікація. Під час малоінвазивної безпечної процедури через мікророзріз помутнілий кришталик за допомогою ультразвуку емульсифікують і витягують, а на його місце поміщають штучну інтраокулярну лінзу (ІОЛ), яка стає для пацієнта надійною заміною кришталика на довгі роки вперед.

Так, існують лікарські методи лікування цієї хвороби на незрілому етапі — краплі з амінокислотами або ланостеролом. Однак ці краплі не обертають процес помутніння кришталика, а лише уповільнюють його. Тому фахівці часто рекомендують проводити операцію навіть на ранніх стадіях.

Діагностика катаракти стала простою, як ніколи раніше, завдяки сучасним методам та обладнанню. Для запобігання патології та своєчасного лікування людям після 40 років рекомендують проходити регулярне обстеження органів зору.

На сьогодні ефективними діагностичними заходами щодо виявлення набутої форми захворювання є:

• огляд очного дна;
• вимірювання внутрішньоочного тиску;
• визначення поля зору та його меж;
• біомікроскопічний огляд очей із застосуванням щілинної лампи.

В очному центрі GlazCo ви можете пройти комплексне обстеження та отримати консультацію досвідченого офтальмолога. Також до GlazCo можна звернутися, якщо пацієнту потрібне хірургічне або лазерне лікування в випадку глаукоми або катаракти.