У нормі зір у людини має бути бінокулярним, механізм якого складається з двох очей і зорового аналізатора (кори головного мозку). Остання деталь якраз і відповідає за поєднання зображень, отриманих кожним оком, у цілісну картину. Однак у деяких випадках може розвинутись такий специфічний патологічний стан, що порушує зв’язок між елементами здорового зору. Що це таке?
Гетеротопія (страбізм або косоокість) — це очне захворювання, виражене в неконтрольованому русі одного з них або обох по черзі та неможливості сфокусувати погляд у напрямку до об’єкта, що розглядається. У результаті отримання єдиного образу досягти не вдається й відбувається двоїння картинки. З метою захиститися від цього ефекту центральна нервова система (ЦНС) просто виключає зображення, що одержує око, яке косить.
Поширеність
Сучасна офтальмологія відводить так званому синдрому “ледачого ока” досить високе місце в дитячій практиці. Так, косоокість у новонароджених зустрічається в середньому у 1 з 400 дітей, а загальна частка косоокості у немовлят серед інших патологій зору становить близько 2% випадків. Своєю чергою цифра дитячої косоокості вже зростає до 10%. Косоокість у дитини, що виникла після 8 років, вже можна вважати дорослою — приблизно в цьому віці у нас остаточно формується зорова система.
Страбізм очних яблук у дорослих є не менш поширеною патологією, ніж у дітей. Вкрай важливо звернутися за кваліфікованою допомогою до фахівців центру офтальмології GlazCo за перших ознак хвороби.
Причини та фактори ризику
Головна причина появи косоокості полягає в порушенні роботи окорухових м’язів. До цього можуть призвести такі фактори:
- патології ЦНС;
- стреси;
- парези та паралічі;
- уроджені аномалії розвитку органу зору;
- травматичні ушкодження ока та його м’язів у старшому віці;
- аметропія (астигматизм, далекозорість, короткозорість) середнього та високого ступенів;
- виражене різке зниження гостроти зору одного ока (утворення катаракти, більма тощо);
- інфекційні хвороби (грип, дифтерія, скарлатина, кір тощо);
- родова травма;
- соматичні захворювання;
- тяжкі психічні травми.
Схильність до виникнення патології мають люди з інсультами, пухлинами головного мозку, черепно-мозковими травмами, міастенією та цукровим діабетом. Також до утворення гетеротопії може призвести пошкодження м’язів ока в ході операції в області очниці.
Корисні та цікаві публікації про різноманітні очні захворювання, рекомендації для людей різних вікових груп і не тільки — в наших соціальних мережах:
![](https://cataract-glaucoma.com.ua/wp-content/uploads/2023/07/photo_2022-04-05_22-55-17-1012x1024.jpg.webp)
Класифікація
Офтальмологи класифікують види косоокості за кількома критеріями. Основні їх представлені нижче.
За часом виникнення
- вроджений — з народження людини;
- набутий — формується у процесі життя.
За видом відхилення
- схожий страбізм — око спрямоване до перенісся;
- розбіжний страбізм — око спрямоване до скроні;
- вертикальна косоокість — відхилення зорової осі вгору (гіпертропія) чи вниз (гіпотропія);
- змішана форма.
За залученістю очей
- монолатеральна (одностороння) косоокість — косить лише одне око, яке з часом перестає брати участь у зоровому процесі;
- альтернувальна (яка перемежається) косоокість — косить або одне око, або обидва, але поперемінно.
За походженням
- співдружня косоокість — м’язи обох очей залишаються рухливими, кут нахилу ока, що косить, дорівнює такому у здорового;
- паралітична косоокість — ушкодження чи параліч одного, чи декількох окорухових м’язів.
За рівнем
- легка косоокість;
- тяжка гетеротопія.
Також розрізняють приховану (неправильна діяльність окорухових м’язів при збереженні бінокулярного зору) і уявну косоокість (короткостроковий ефект, що виникає у дітей при формуванні носа).
Симптоми
Помітним виразом страбізму є відхилення одного ока убік, вгору чи вниз при спробі сфокусувати свій погляд на якомусь предметі. Однак існують і інші ознаки косоокості:
- Зорова втома під час роботи з дрібними деталями.
- Двоїння перед очима.
- Головний біль.
Для дитини характерні такі симптоми косоокості:
- нездатність затримати погляд на яскравому предметі, що переміщається;
- неможливість самостійно оцінити візуальну відстань до предметів;
- несинхронний рух очей при стеженні за предметом;
- одне око немовби “спливає” в бік при світінні ліхтариком в обличчя;
- повороти голови слідом за іграшкою, що цікавить малюка.
Діагностика
Підтвердження чи спростування діагнозу “косоокість” вимагає ретельного обстеження зорової системи. Наприклад, для виявлення причин виникнення захворювання та уточнення характеру патології лікарем-окулістом можуть бути призначені деякі з цих досліджень:
- Офтальмоскопія (огляд очного дна).
- Ультразвукове дослідження (УЗД) ока.
- Електрофізіологічні випробування.
- Периметрія (вимірювання полів зору).
- Тонометрія (вимірювання внутрішньоочного тиску (ВОТ)).
- Пахіметрія (вимірювання товщини рогівки).
- Перевірка зору за оптометричними таблицями Сівцева-Головина.
В очному центрі GlazCo діагностичні процедури проводяться на сучасному обладнанні безконтактним і зручним для пацієнта способом. Після їхнього проходження клієнт направляється на повторну консультацію офтальмолога, де розробляється індивідуальний план лікування.
![](https://cataract-glaucoma.com.ua/wp-content/uploads/2023/07/vse-vrachi-original-1-1-1024x457.png.webp)
Лікування
Лікувати косоокість потрібно якомога раніше, щоб виключити розвиток незворотних порушень зору (наприклад, амбліопії). На сьогодні існує кілька способів виправлення косоокості.
Консервативна терапія
Основне завдання консервативного лікування при гетеротопії полягає в усуненні синдрому “лінивого ока” та поверненні бінокулярного (стереоскопічного) зору. Цей метод включає призначення спеціальних цифрових окулярів, оклюзійних пов’язок, занять з використанням спеціальних комп’ютерних програм і тренажерів.
Операція
Якщо консервативні методи не дали необхідного результату чи патологія перебуває у занедбаній формі, необхідне хірургічне втручання. Суть операції при косоокості полягає в корекції положення окорухових м’язів, якого можна досягти такими способами:
- зміною місця фіксації м’яза для ослаблення чи посилення його дії;
- подовженням м’яза;
- вкороченням м’яза шляхом висічення його фрагмента.
Відновити зір після втручання хірурга допоможе призначення апаратного лікування на період від 1 до 2 тижнів.