БлогСтатті

Косоокість — причини та методи лікування

У нормі зір у людини має бути бінокулярним, механізм якого складається з двох очей і зорового аналізатора (кори головного мозку). Остання деталь якраз і відповідає за поєднання зображень, отриманих кожним оком, у цілісну картину. Однак у деяких випадках може розвинутись такий специфічний патологічний стан, що порушує зв’язок між елементами здорового зору. Що це таке?

Гетеротопія (страбізм або косоокість) — це очне захворювання, виражене в неконтрольованому русі одного з них або обох по черзі та неможливості сфокусувати погляд у напрямку до об’єкта, що розглядається. У результаті отримання єдиного образу досягти не вдається й відбувається двоїння картинки. З метою захиститися від цього ефекту центральна нервова система (ЦНС) просто виключає зображення, що одержує око, яке косить.

Поширеність

Сучасна офтальмологія відводить так званому синдрому “ледачого ока” досить високе місце в дитячій практиці. Так, косоокість у новонароджених зустрічається в середньому у 1 з 400 дітей, а загальна частка косоокості у немовлят серед інших патологій зору становить близько 2% випадків. Своєю чергою цифра дитячої косоокості вже зростає до 10%. Косоокість у дитини, що виникла після 8 років, вже можна вважати дорослою — приблизно в цьому віці у нас остаточно формується зорова система.

Страбізм очних яблук у дорослих є не менш поширеною патологією, ніж у дітей. Вкрай важливо звернутися за кваліфікованою допомогою до фахівців центру офтальмології GlazCo за перших ознак хвороби.

Причини та фактори ризику

Головна причина появи косоокості полягає в порушенні роботи окорухових м’язів. До цього можуть призвести такі фактори:

  • патології ЦНС;
  • стреси;
  • парези та паралічі;
  • уроджені аномалії розвитку органу зору;
  • травматичні ушкодження ока та його м’язів у старшому віці;
  • аметропія (астигматизм, далекозорість, короткозорість) середнього та високого ступенів;
  • виражене різке зниження гостроти зору одного ока (утворення катаракти, більма тощо);
  • інфекційні хвороби (грип, дифтерія, скарлатина, кір тощо);
  • родова травма;
  • соматичні захворювання;
  • тяжкі психічні травми.

Схильність до виникнення патології мають люди з інсультами, пухлинами головного мозку, черепно-мозковими травмами, міастенією та цукровим діабетом. Також до утворення гетеротопії може призвести пошкодження м’язів ока в ході операції в області очниці.

Корисні та цікаві публікації про різноманітні очні захворювання, рекомендації для людей різних вікових груп і не тільки — в наших соціальних мережах:

Класифікація

Офтальмологи класифікують види косоокості за кількома критеріями. Основні їх представлені нижче.

За часом виникнення

  • вроджений — з народження людини;
  • набутий — формується у процесі життя.

За видом відхилення

  • схожий страбізм — око спрямоване до перенісся;
  • розбіжний страбізм — око спрямоване до скроні;
  • вертикальна косоокість — відхилення зорової осі вгору (гіпертропія) чи вниз (гіпотропія);
  • змішана форма.

За залученістю очей

  • монолатеральна (одностороння) косоокість — косить лише одне око, яке з часом перестає брати участь у зоровому процесі;
  • альтернувальна (яка перемежається) косоокість — косить або одне око, або обидва, але поперемінно.

За походженням

  • співдружня косоокість — м’язи обох очей залишаються рухливими, кут нахилу ока, що косить, дорівнює такому у здорового;
  • паралітична косоокість — ушкодження чи параліч одного, чи декількох окорухових м’язів.

За рівнем

  • легка косоокість;
  • тяжка гетеротопія.

Також розрізняють приховану (неправильна діяльність окорухових м’язів при збереженні бінокулярного зору) і уявну косоокість (короткостроковий ефект, що виникає у дітей при формуванні носа).

Симптоми

Помітним виразом страбізму є відхилення одного ока убік, вгору чи вниз при спробі сфокусувати свій погляд на якомусь предметі. Однак існують і інші ознаки косоокості:

  1. Зорова втома під час роботи з дрібними деталями.
  2. Двоїння перед очима.
  3. Головний біль.

Для дитини характерні такі симптоми косоокості:

  • нездатність затримати погляд на яскравому предметі, що переміщається;
  • неможливість самостійно оцінити візуальну відстань до предметів;
  • несинхронний рух очей при стеженні за предметом;
  • одне око немовби “спливає” в бік при світінні ліхтариком в обличчя;
  • повороти голови слідом за іграшкою, що цікавить малюка.

Діагностика

Підтвердження чи спростування діагнозу “косоокість” вимагає ретельного обстеження зорової системи. Наприклад, для виявлення причин виникнення захворювання та уточнення характеру патології лікарем-окулістом можуть бути призначені деякі з цих досліджень:

  1. Офтальмоскопія (огляд очного дна).
  2. Ультразвукове дослідження (УЗД) ока.
  3. Електрофізіологічні випробування.
  4. Периметрія (вимірювання полів зору).
  5. Тонометрія (вимірювання внутрішньоочного тиску (ВОТ)).
  6. Пахіметрія (вимірювання товщини рогівки).
  7. Перевірка зору за оптометричними таблицями Сівцева-Головина.

В очному центрі GlazCo діагностичні процедури проводяться на сучасному обладнанні безконтактним і зручним для пацієнта способом. Після їхнього проходження клієнт направляється на повторну консультацію офтальмолога, де розробляється індивідуальний план лікування.

Лікування

Лікувати косоокість потрібно якомога раніше, щоб виключити розвиток незворотних порушень зору (наприклад, амбліопії). На сьогодні існує кілька способів виправлення косоокості.

Консервативна терапія

Основне завдання консервативного лікування при гетеротопії полягає в усуненні синдрому “лінивого ока” та поверненні бінокулярного (стереоскопічного) зору. Цей метод включає призначення спеціальних цифрових окулярів, оклюзійних пов’язок, занять з використанням спеціальних комп’ютерних програм і тренажерів.

Операція

Якщо консервативні методи не дали необхідного результату чи патологія перебуває у занедбаній формі, необхідне хірургічне втручання. Суть операції при косоокості полягає в корекції положення окорухових м’язів, якого можна досягти такими способами:

  • зміною місця фіксації м’яза для ослаблення чи посилення його дії;
  • подовженням м’яза;
  • вкороченням м’яза шляхом висічення його фрагмента.

Відновити зір після втручання хірурга допоможе призначення апаратного лікування на період від 1 до 2 тижнів.

Записатись на прийом