Око — це один із найскладніших і найважливіших органів людського тіла. Воно виконує низку функцій, що дають нам змогу бачити світ у всій його красі. У цій статті ми розглянемо, що являє собою ця частина зорового органу, його будову, функції, а також основні захворювання, пов’язані з ним.
Очне дно — що це?
Очне дно — це задня поверхня ока, яка розташована з його внутрішнього боку. Воно складається з шару тканин, судинної мережі та нервових волокон. Цей орган забезпечує живлення та кровопостачання чутливої частини ока, що відповідає за перетворення світла на нервові імпульси.
Будова та функції очного дна
Задня поверхня очного яблука складається з трьох основних компонентів:
- диск зорового нерва;
- судинна оболонка;
- сітчаста оболонка.
Дно ока має червонуватий відтінок. На його тлі можна побачити диск зорового нерва. Він має блідо-рожевий відтінок і округлу форму з чіткими межами. У центрі диска розташована центральна артерія, а також центральна вена сітчастої оболонки. Далі судини розходяться на дрібні відгалуження і поширюються по всьому очному дну.
У центрі сітківки розташована макула — жовта пляма, що складається з безлічі зорових клітин. Коли функція в цій ділянці порушена, у людини погіршується зір.
Основні функції полягають у передачі світлових сигналів до нервів і збереженні нормального зорового сприйняття. Орган також відіграє важливу роль у діагностиці захворювань, оскільки його стан може відображати зміни, що відбуваються в інших органах і системах людського організму.
Корисні та цікаві публікації про різноманітні очні захворювання, рекомендації для людей різних вікових груп і не тільки — в наших соціальних мережах:
Методики огляду очного дна
Для огляду очного дна існують різні методики, які дають змогу лікарю отримати детальне уявлення про стан цієї частини ока. Поширеними способами обстеження є:
- дзеркальна офтальмоскопія — проводиться за допомогою дзеркального офтальмоскопа Гельмгольца;
- пряма офтальмоскопія — це методика, що дає змогу збільшити зображення в 15 разів та ретельно оглянути всі ділянки;
- бінокулярна офтальмоскопія — дає змогу дослідити периферичні відділи сітківки та отримати деталізоване зображення всіх структур ока;
- біомікроскопія сітківки — проводиться за допомогою мобільного мікроскопа. Метод хороший для діагностики мікроаномалії судин, неоваскуляризації, крововиливів.
Показання для огляду очного дна
Задня поверхня ока оглядається для того, щоб виявити його анатомічні та функціональні зміни, що впливають на зорові функції. Також дослідження допомагає виявити інші проблеми в організмі, не пов’язані із зором. Зміни в судинній оболонці або нервовій тканині вказують на захворювання інших органів.
Показаннями для дослідження очного дна є різні симптоми й патології:
- падіння гостроти зору;
- порушення сприйняття кольорів;
- головні болі;
- відшарування сітківки або підозра на відшарування;
- ретинопатія;
- дистрофія сітківки.
Також показаннями виступають уже діагностовані захворювання — глаукома, цукровий діабет, атеросклероз, неврологічні розлади.
Протипоказання для огляду очного дна
Існують і протипоказання до офтальмоскопії. До таких належать:
- наявність інфекцій у передньому відрізку ока;
- закритокутова глаукома;
- підвищене сльозовиділення;
- світлобоязнь;
- сильний біль в очах;
- судоми очних м’язів;
- ушкодження зорового органу та тканин, що його оточують.
Патологічні зміни очного дна
Патологічні процеси, що відбуваються в задній поверхні ока, можуть бути пов’язані не тільки із захворюваннями органів зору, а й із хворобами будь-яких інших органів організму. Зокрема, на ній позначаються діабетична ретинопатія, глаукома, макулярна дегенерація, гіпертонічна ретинопатія. Ці зміни можуть варіюватися за своєю природою та тяжкістю, і потребують своєчасної діагностики та лікування.
Симптоми ураження очного дна
Поширені симптоми порушень очного дна:
- погіршення зору;
- спотворення кольоросприйняття;
- поява плям, “мушок”, спалахів світла;
- біль і дискомфорт в оці.
За наявності цих ознак слід негайно звернутися в центр офтальмології. У нашій клініці приймають лікарі з багаторічним досвідом роботи, які проведуть діагностику і призначать грамотне лікування.
Діагностика захворювань очного дна
Основний метод дослідження — офтальмоскопія очного дна. Вона охоплює огляд сітківки, а також її окремих структур: судин, зони жовтої плями, зорового нерва, його диска та периферії.
Діагностика захворювань цього органу охоплює не тільки огляд, а й використання додаткових методів:
- оптична когерентна томографія (ОКТ);
- ангіографія;
- електроретинограма (ЕРГ).
Під час обстеження лікар оцінює функціональність судин очного дна, кровопостачання структур ока, патології з урахуванням їхньої стадії та локалізації.
Вищевказані методи дають змогу точно визначити характер змін і підібрати найефективніше лікування.
Лікування захворювань очного дна
Терапія залежить від конкретного діагнозу. Для призначення лікування необхідно звернутися до лікаря — самолікування небезпечне та неприпустиме.
Медикаментозна терапія здебільшого може не привести до бажаного результату, або здатна лише зняти симптоми недуги. Для усунення патології лікарі найчастіше вдаються до хірургічного лікування. Оперативне втручання дає змогу повністю вилікувати хворобу і повернути людині хороший зір.
Насамкінець додамо, що очне дно є важливою частиною ока, що відіграє ключову роль у підтримці зорової функції та виявленні різних захворювань. Регулярні огляди в офтальмолога допомагають діагностувати порушення на ранніх стадіях і запобігти розвитку ускладнень.
