На сьогодні захворювання органів зору є одними з найпоширеніших у світі. Причин цьому кілька, але найочевидніша з них лежить на поверхні — наші очі дедалі більше й більше страждають від тривалих зорових контактів із технологічним “дивом” нашого століття (смартфонами, планшетами, телевізорами та моніторами ПК).
Давайте докладніше обговоримо проблематику далекозорості як у дітей, так і в дорослих, і виділимо ефективні методи лікування та профілактики цієї патології.
Що таке далекозорість
Далекозорість (у медичній термінології гіперметропія) — це патологія органів зору, за якої людина має проблеми з фокусуванням погляду на предметах як вдалині, так і поблизу.
Виникнення цього порушення пов’язане з неправильною (короткою) довжиною ока, що призводить до фокусування світлових променів, які проходять через оптичну систему людини, за сітківкою ока (у здоровому стані цей процес має відбуватися саме на ній). Ще одна причина розвитку гіперметропії полягає в недостатній заломлювальній силі кришталика і рогівки. У підсумку людина не завжди чітко розрізняє зображення вдалині та поблизу.
Загалом на будь-якому етапі розвитку захворювання потрібен ретельний контроль з боку лікаря-офтальмолога.
Види далекозорості
Класифікація гіперметропії (код H52.0 за МКХ-10) безпосередньо залежить від вікового характеру перебігу хвороби. Так, розрізняють вікову (пресбіопія), дитячу і навіть вроджену гіперметропію.
Стареча далекозорість найчастіше розвивається після 40 років (частіше 45 і старше), хоча в рідкісних випадках може проявитися і раніше. Причина появи далекозорості у дорослих полягає в порушенні акомодації внаслідок втрати еластичності кришталика, що призводить до втрати здатності ока фокусуватися на будь-яких відстанях (особливо поблизу). У зародку розвитку патології людині стає дедалі складніше розрізняти предмети на близьких відстанях, проте з розвитком хвороби об’єкти стають важко помітними вже на середніх дистанціях.
На жаль, лікування вікової далекозорості неможливе. Проте пресбіопія піддається коригуванню за допомогою індивідуально підібраних лінз і окулярів при далекозорості. Для повернення колишньої гостроти зору вже необхідна лазерна корекція вікової далекозорості.
Медицина не характеризує дитячу далекозорість як зорове порушення через природну особливість організму. Саме тому офтальмологи ставлять такий діагноз тільки за наявності зорових проблем у міру дорослішання дитини.
Відповідальність за зір дітей повною мірою лежить на плечах їхніх батьків — у такому віці дитині важко усвідомити наявність проблеми та розповісти про неї. Якщо патологію не виявити на ранніх етапах, вона може призвести до розвитку косоокості, оскільки дитина буде скошувати очі до носа під час спроби сфокусувати увагу на предметах поблизу.
Прояв вродженої далекозорості спостерігається ще в зовсім ранньому віці. До зниження зору можуть призвести як спадкові чинники, так і патології розвитку плода. У фізіологічному плані гіперметропія у немовлят є нормою. У процесі дорослішання (до 3-4 років) хвороба має минути сама собою — за цей час око досягне нормальної довжини й набуде правильної форми.
Корисні та цікаві публікації про різноманітні очні захворювання, рекомендації для людей різних вікових груп і не тільки — у наших соціальних мережах:
Ступінь далекозорості
Ступенів гіперметропії, як і інших очних патологій, існує кілька:
- Гіперметропія 3 ступені (+5 діоптрій і вище) — розмите зображення на близьких і середніх дистанціях, а іноді й на далеких відстанях.
- Гіперметропія 2 ступені (до +5 діоптрій) — проблеми з фокусуванням на предметах зблизька та часто вдалині;
- Гіперметропія 1 ступеня (досягає +2 діоптрій) — людина добре розрізняє розташовані поблизу предмети без їх віддалення від очей. Проте очні м’язи сильно напружуються і може з’явитися головний біль.
Типи далекозорості
Далекозорість поділяють на три типи:
- повний (істинний) — характерні акомодаційні та рефракційні порушення, тобто є проблеми з розрізненням предметів зблизька та вдалині;
- явний — тривале напруження циліарного тіла супроводжується труднощами у фокусуванні на предмети поблизу;
- прихований — розвиваючись при гіперметропії 1 ступеня, патологія довго протікає безсимптомно. Людина не помічає проблеми, оскільки порушення компенсується посиленою напругою циліарного м’яза. Також пацієнт може відчувати такі симптоми: зоровий дискомфорт під час фокусування на предметах поблизу, підвищену стомлюваність очей, головний біль.
Симптоми
Ключова симптоматика гіперметропії полягає у відсутності можливості чітко розглянути розташовані на близькій відстані предмети. Наприклад, якщо для комфортного читання або використання смартфона рука ситуативно відсувається трохи далі, то це може бути тривожним сигналом. Для далекозорості також характерна проблема “далекого” зору.
До інших симптомів гіперметропії для різних вікових груп також належать:
- підвищений внутрішньоочний тиск;
- знижена контрастність зображення (характерно для пресбіопії);
- відчуття болю і печіння в очах;
- постійне відчуття “розпливчастості” зображення поблизу;
- болі в голові та сильна стомлюваність під час тривалого зорового контакту на близькій відстані (письмі, читанні тощо).
Діагностика
Навіть якщо у вас і присутній один із перелічених симптомів, ви ніяк не зможете самостійно дати правильну оцінку стану свого зору (особливо, за допомогою “порадників” в інтернеті). Поставити об’єктивний остаточний діагноз зможе тільки кваліфікований лікар-офтальмолог у процесі проведення низки різних тестів.
Наприклад, перевірка на авторефрактометрі дає змогу виявити порушення зору, що розвиваються на тлі основних відхилень (навіть приховані). У процесі повного обстеження лікар отримає необхідні результати для постановки діагнозу і призначення лікування.
Лікування
Процес лікування далекозорості ґрунтується на ступені гіперметропії та основних причинах появи порушення. У сучасній медичній практиці розрізняють консервативне та хірургічне лікування далекозорості.
Консервативне лікування
Цей вид лікування спрямований не на усунення патології, а на полегшення загального стану пацієнта і ліквідацію астенопічних симптомів (зорового стомлення очей).
Головною процедурою консервативного лікування є ефективна корекція зору. Вона полягає в призначенні пацієнту контактних лінз або “плюсових” окулярів. З огляду на ступінь розвитку патології засоби оптики можуть призначатися або виключно для роботи на близьких дистанціях, або для постійного носіння.
У випадку гіперметропії 2 ступені чи пресбіопії до призначення рекомендуються прогресивні або офісні лінзи. Їхньою відмінною характеристикою є наявність декількох оптичних зон (вдалині й поблизу тощо).
Ефективним способом боротьби з далекозорістю є апаратне лікування гіперметропії — електростимуляція, фізіотерапія, ультразвукові методи. Також лікарі можуть призначити індивідуальний курс вітамінів, який сприяє підвищенню зорового тонусу.
Звісно, на повне вилікування патології при консервативному лікуванні сподіватися не варто. Проте дотримання цього курсу призведе до уповільнення або навіть зупинки подальшого розвитку захворювання. Ба більше, вищезгадані методи допомагають полегшити стан пацієнта та забезпечити його зору комфортні умови.
Хірургічне лікування
Лазерна корекція далекозорості є найпоширенішим методом. Процедура вважається малоінвазивною (мінімальне хірургічне втручання) і займає небагато часу. Під час операції пацієнт перебуває під впливом місцевої анестезії й того ж дня він уже може повернутися додому. Очний центр GlazCo має все необхідне — сучасне обладнання та кваліфікованих хірургів — для забезпечення максимально якісного післяопераційного результату.
Варто зазначити, що цей метод має і низку обмежень. Зокрема, лазерне лікування далекозорості неможливе за наявності у пацієнта значного порушення акомодації. У разі гіперметропії 3 ступені лікарі можуть вдатися до рефракційної заміни кришталика. За необхідності хірурги також можуть вдатися до імплантації факічних лінз.
Профілактика погіршення зору при далекозорості
Щоб уникнути ускладнень гіперметропії, необхідно дотримуватися таких профілактичних методів:
- забезпечити хороше освітлення, бажано не використовувати люмінесцентні лампи;
- щодня проводьте спеціальну гімнастику для тренування і розслаблення очних м’язів (підбором вправ повинен займатися лікар-офтальмолог);
- якщо ваша робота пов’язана з постійною напругою очей, уникайте їхньої перевтоми та намагайтеся давати їм перерву якомога частіше;
- не забувайте про регулярні профілактичні огляди в офтальмолога, оскільки тільки лікар здатний контролювати динаміку розвитку далекозорості.
У разі відсутності якісного лікування гіперметропія може призвести до розвитку глаукоми, косоокості та амбліопії (синдром “ледачого” ока, який розвивається ще в дитячому віці). До того ж пущена на самоплив далекозорість призводить до частих головних болів і підвищеної стомлюваності очей.
Таким чином, дуже важливо звернутися по професійну допомогу до лікаря-офтальмолога в разі виявлення будь-яких симптомів далекозорості. Уже медичний фахівець зможе підібрати ефективні методи корекції патології та зможе спостерігати динаміку розвитку хвороби.
