Зір — один з найважливіших органів чуття людини, який дозволяє нам сприймати навколишній світ у всій його повноті та різноманітності. Анатомія ока — це складна та досконала система, що складається з багатьох взаємопов’язаних структур, які працюють злагоджено, щоб забезпечити чітке та яскраве сприйняття світу.
Кожен компонент будови ока людини відіграє критично важливу роль у процесі зору. Від найменших клітин до складних оптичних механізмів — все в оці налаштовано з надзвичайною точністю. Розуміння внутрішньої будови ока допомагає не лише науковцям та медикам, але й кожній людині, яка прагне дбати про своє здоров’я та зберігати гостроту зору.
Основні частини внутрішньої будови ока
Сітківка
Сітківка ока — це тонкий шар нервової тканини, розташований у задній частині будови очного яблука. Вона містить фоторецептори у вигляді паличок та колбочок, які перетворюють світлові сигнали на нервові імпульси.
Палички та колбочки мають унікальні функції: палички відповідають за сприйняття у темряві, а колбочки — за кольорове бачення та гостроту зору при денному освітленні. Кожен квадратний міліметр сітківки може містити до 150 тис. паличок і 7 тис. колбочок, що демонструє надзвичайну щільність та складність цієї структури.
Судинна оболонка
Судинна оболонка розташована між сітківкою та склерою. Вона відповідає за живлення та постачання кисню до тканин ока, забезпечуючи їх нормальне функціонування.
Ця структура пронизана безліччю кровоносних судин, які підтримують життєдіяльність очних тканин. Таким чином сітківка отримує необхідні поживні речовини та кисень, що критично важливо для підтримання її функціональності та здоров’я.
Склера
Будова ока людини включає склеру — щільну білу зовнішню оболонку, яка захищає внутрішні структури ока та підтримує його форму.
Склера є свого роду “футляром” для всіх внутрішніх очних структур. Її щільність та міцність забезпечують цілісність та стабільність органу. Товщина склери варіюється від 0,5 мм до 1 мм, залежно від ділянки та індивідуальних особливостей людини.
Зоровий нерв
Зоровий нерв передає нервові імпульси від сітківки до мозку, де вони інтерпретуються як зображення.
Він складається приблизно з мільйона нервових волокон, які утворюють складну комунікаційну мережу між оком та мозком. Зоровий нерв проходить крізь отвір у склері та прямує безпосередньо до потиличної частки мозку, де відбувається остаточна обробка зорової інформації.
Зоровий нерв
Це прозора желеподібна речовина, що підтримує форму ока та заповнює простір між кришталиком та сітківкою.
Склоподібне тіло складається на 99% з води та має желеподібну консистенцію. Воно не лише підтримує структурну цілісність ока, але й виступає свого роду амортизатором, захищаючи внутрішні структури від струсів та механічних впливів.
Кришталик
Кришталик ока — це прозора лінза, яка фокусує світло на сітківці, забезпечуючи чітке зображення.
Кришталик має унікальну здатність змінювати свою форму завдяки війковому м’язу, що дозволяє фокусуватися на предметах, розташованих на різній відстані. З віком кришталик поступово втрачає еластичність, що призводить до вікової далекозорості.
Райдужна оболонка
Це кольорова частина ока, яка контролює кількість світла, що потрапляє через зіницю всередину ока.
Колір райдужної оболонки визначається генетично та залежить від кількості меланіну. Вона не лише має естетичне значення, але й виконує важливу функцію регулювання освітленості, подібно до діафрагми у фотоапараті.
Зіниця
Отвір у центрі райдужної оболонки, який регулює кількість світла, що потрапляє до ока.
Зіниця миттєво реагує на зміну освітлення: розширюється в темряві для впускання більшої кількості світла та звужується при яскравому освітленні для захисту сітківки від надмірного світлового навантаження.
Рогівка
Рогівка ока — це прозора передня частина ока, яка допомагає фокусувати світло.
Рогівка є найбільш чутливою структурою ока і не має кровоносних судин, що живлення отримує безпосередньо з навколишнього повітря та сльозової рідини. Вона відповідає за приблизно 70% заломлення світла, що робить її критично важливою для гострого зору.
Передня камера ока
Простір між рогівкою та райдужною оболонкою, заповнений водянистою рідиною.
Ця камера постійно продукує та виводить водянисту рідину, підтримуючи внутрішньоочний тиск. Порушення цього балансу може призвести до серйозних захворювань, таких як глаукома.
Війковий поясок
М’язова структура, яка допомагає кришталику змінювати форму для фокусування на різних відстанях.
Війковий поясок забезпечує акомодацію — здатність ока фокусуватися на предметах, що знаходяться на різній відстані. Ця здатність поступово зменшується з віком, що є природним процесом старіння очей.
Як працює зір: крок за кроком
- Потрапляння світла через рогівку
Процес зору розпочинається з моменту, коли світлові промені потрапляють на рогівку – прозору передню частину ока. Рогівка виконує функцію первинної лінзи, яка заломлює світло під певним кутом.
- Проходження світла через зіницю
Після рогівки світло потрапляє до зіниці – центрального отвору райдужної оболонки. Зіниця працює як діафрагма фотоапарата, контролюючи кількість світла, що потрапляє всередину ока. Цікавим є те, що час реакції зіниці на зміну освітлення — 0,1-0,2 секунди.
- Заломлення світла кришталиком
Кришталик — друга лінза в оптичній системі ока. Він здатний змінювати форму для чіткого фокусування зображення на різних відстанях — процес, що називається акомодацією.
Механізм акомодації:
- При погляді на близький предмет кришталик стає більш опуклим
- При погляді вдалину кришталик стає більш плоским
- Війковий м’яз допомагає змінювати форму кришталика
- Здатність до акомодації поступово знижується через вікові зміни
- Проектування зображення на сітківку
Заломлене та сфокусоване світло проектується на сітківку — тонкий шар нервової тканини в задній частині ока. Сітківка містить два типи світлочутливих клітин: колбочки та палички. Палички відповідають за сприйняття світла в темряві, колбочки відповідають за кольорове сприйняття.
- Перетворення світла на нервові імпульси
Світлочутливі клітини сітківки перетворюють світлову енергію на електричні нервові імпульси. Цей процес відбувається завдяки фотохімічним реакціям з участю білка родопсину.
Біохімія зорового сприйняття виглядає наступним чином:
- Молекули родопсину змінюють структуру під дією світла
- Виникають електричні імпульси
- Різні типи клітин реагують на різну довжину хвиль
- Процес перетворення відбувається майже миттєво
6. Передача сигналу до мозку через зоровий нерв
Нервові імпульси передаються зоровим нервом до потиличної частки мозку, де відбувається остаточна обробка та інтерпретація зображення. Кожне волокно нерва передає інформацію про частину зображення, у мозку відбувається “склеювання” цих частин, мозок перетворює перевернуте зображення на правильне.
Часті порушення роботи внутрішньої будови ока
Інколи у структурі очного яблука можуть виникати порушення, що призводять до погіршення зору. Найрозповсюдженіші патології:
- Катаракта
- Глаукома
- Короткозорість
- Далекозорість
- Астигматизм
Кожне з цих порушень пов’язане з певними структурними або функціональними змінами в будові очного яблука.
Щоб вчасно виявити ці порушення та розпочати лікування, необхідно регулярно проходити огляди у лікаря. В офтальмологічній клініці GlazCo в Одесі приймають спеціалісти, які проведуть комплексне обстеження органів зору, призначать правильне лікування та нададуть рекомендації щодо профілактики хвороб очей.
Як зберегти здоров’я очей
Щоб надовго зберегти здоров’я органів зору, слід дотримуватися наступних рекомендацій:
- Регулярні офтальмологічні огляди
- Правильне харчування
- Обмеження часу роботи з електронними пристроями
- Захист очей від сонячного проміння
- Гігієна зору
