Що таке халязіон?
Халязіон – це хронічне запалення мейбомієвої залози повіки, яке виникає внаслідок її закупорки. На відміну від ячменю, це захворювання не викликає гострого болю, але супроводжується появою безболісного ущільнення. З часом утворення може збільшуватись, спричиняючи тиск на око, сльозотечу й погіршення зору.
Що провокує розвиток хвороби? Це – порушення гігієни очей, а також:
- підвищене вироблення шкірного сала,
- хронічні запальні процеси (наприклад, блефарит),
- ослаблення імунітету,
- проблеми з травленням
- неправильне користування контактними лінзами.
На початковому етапі симптоми включають локальне ущільнення, легкий дискомфорт, почервоніння або відчуття стороннього тіла. Халязіон – не лише естетична проблема, а й сигнал про системні порушення в організмі.
Відмінність халязіона від ячменю
Насамперед, це два різних захворювання повік, які мають подібну локалізацію, але суттєво відрізняються за природою, перебігом, методами лікування.
- Ячмінь – це гостре гнійне запалення волосяного фолікула або мейбомієвої залози, що супроводжується болем, набряком, почервонінням і часто підвищенням температури в зоні ураження. Він виникає раптово, прогресує протягом 2-3 днів і часто самостійно розкривається з виділенням гною. Причиною ячменю найчастіше є бактеріальна інфекція, зокрема стафілокок, на фоні зниженого імунітету або недотримання гігієни.
- На відміну від ячменю, це ущільнення є хронічним асептичним запаленням, яке виникає через закупорку вивідної протоки мейбомієвої залози. Запалення не має гнійного характеру на ранніх етапах і розвивається повільно. Основною ознакою є щільне округле утворення в товщі повіки, яке зазвичай безболісне і не викликає почервоніння шкіри. Якщо не лікувати, то воно може збільшуватись, викликати дискомфорт, тиск на очне яблуко та навіть деформацію ураженої зони. У разі інфікування може набути ознак вторинного ячменю.
Діагностика проводиться офтальмологом шляхом зовнішнього огляду, іноді з використанням біомікроскопії. Ячмінь лікується антибактеріальними краплями, мазями, іноді системними антибіотиками. Халязіон на оці на ранніх стадіях піддається теплим компресам, масажу, кортикостероїдним ін’єкціям. У випадку хронічного перебігу показане хірургічне видалення.
Отже, основна відмінність: ячмінь на оці – це гостре інфекційне ураження з болем і гноєм, а халязіон ока – хронічне запалення без болю, яке пов’язане із закупоркою залози, а не з інфекцією.
Види халязіону
Хворобу класифікують за локалізацією запаленої мейбомієвої залози. Існує два основних види: верхній і нижній. Халязіон верхньої повіки частіше помітний при огляді, може тиснути на рогівку ока та викликати зоровий дискомфорт. Халязіон нижньої повіки часто менш виражений зовні, але може провокувати запальні процеси за відсутності лікування.
Обидва види мають схожі механізми розвитку – закупорка вивідної протоки мейбомієвої залози з подальшим накопиченням секрету та хронічним асептичним запаленням. Незалежно від локалізації, вони можуть бути поодинокими або множинними, іноді рецидивуючими. Точна діагностика виду важлива для вибору правильної тактики лікування: від консервативної терапії до хірургічного видалення.
Етапи розвитку
Халязіон повік розвивається поступово й проходить кілька клінічних стадій.
- На початковому етапі відбувається закупорка вивідної протоки мейбомієвої залози, що призводить до скупчення секрету без зовнішніх симптомів.
- На другому етапі формується ущільнення – пацієнт може помітити округле, безболісне утворення, іноді з незначним почервонінням.
- Третій етап – хронічне асептичне запалення, коли навколо скупченого секрету виникає капсула. Ущільнення збільшується, створює тиск на очне яблуко, іноді викликає зоровий дискомфорт.
- На четвертому етапі, при відсутності лікування, можливе інфікування капсули із розвитком гнійного процесу. У такому випадку халязіон очей набуває ознак ячменю: біль, набряк, підвищення температури шкіри ураженої зони.
При рецидивуючому перебігу формується хронічна форма, яка не піддається медикаментозній терапії та потребує хірургічного втручання.
Причини виникнення
Причини халязіону формує закупорка мейбомієвої залози. Залоза продовжує виробляти секрет, який не може вийти назовні, накопичується та викликає асептичне (неінфекційне) запалення. До факторів, що провокують це порушення, належать:
- недотримання гігієни очей;
- жирна себорейна шкіра;
- блефарит;
- часті ячмені;
- зниження імунітету;
- ендокринні розлади (зокрема цукровий діабет);
- носіння контактних лінз без належного догляду.
Фактори ризику
До ризику розвитку хвороби також належать стрес, порушення в роботі шлунково-кишкового тракту, хронічні захворювання шкіри та алергічні реакції. Часті рецидиви можуть вказувати на загальні імунні або метаболічні порушення, які потребують комплексного підходу до діагностики та лікування.
Халязіон у дитини виникає досить часто через незрілість мейбомієвих залоз. Тут основною причиною є також здебільшого відсутність навичок догляду за гігієною очей. Діти, в яких хвороба рецидивує часто, потребують комплексного обстеження не лише в офтальмолога, але й у педіатра, дерматолога або гастроентеролога.
Халязіон симптоми
Основний симптом халязіону – щільне округле утворення в товщі верхньої або нижньої повіки, зазвичай безболісне на дотик. У ранній стадії захворювання пацієнт може відчути легкий дискомфорт, свербіж або відчуття стороннього тіла в оці. У зоні ущільнення іноді спостерігається помірне почервоніння та локальний набряк.
При збільшенні розміру він починає тиснути на рогівку, що може спричинити розмитість зору або астигматичні явища. У разі приєднання вторинної інфекції з’являється біль, виражене почервоніння, набряк та гнійне виділення, що наближає клінічну картину до ячменю.
У хронічних випадках хвороба виглядає як підшкірне утворення, чітко відмежоване від навколишніх тканин. Воно може зберігатися місяцями без змін. Важливо диференціювати захворювання з іншими патологіями, зокрема кістами, пухлинами чи ячменем, тому при появі симптомів слід звернутись до офтальмолога.
Ускладнення халязіона
Якщо не лікувати халязіон, він може спричинити низку ускладнень. Найпоширеніше – приєднання вторинної бактеріальної інфекції, що перетворює асептичне запалення в гнійне з болем, набряком і ризиком абсцесу. Іншим серйозним ускладненням є хронічна рецидивна форма, коли ущільнення періодично виникає знову. Зазвичай це свідчить про порушення загального імунного або обмінного статусу.
За тривалого перебігу без лікування капсула хвороби може фіброзуватись, вимагаючи хірургічного втручання. Рідко, але можливо формування кісти або гранульоми, які потребують гістологічного контролю. Це робиться, щоб діференціювати доброякісні чи злоякісні утворення. У дитячому віці часті рецидиви можуть впливати на розвиток зорової функції. Правильна діагностика та своєчасне лікування дійсно мінімізують ризик ускладнень.
Як запобігти ускладненням?
Щоб уникнути ускладнення халязіона, важливо своєчасно розпочати лікування. Насамперед слід дотримуватись гігієни очей і регулярно їх очищати від секрету, особливо при схильності до блефариту чи підвищеної жирності шкіри. Уникати використання простроченої або агресивної косметики для очей. Людям, які носять контактні лінзи, варто дотримуватись правил дезінфекції та правильного терміну носіння.
На ранніх стадіях ефективними є теплі компреси та легкий масаж, який сприяє відтоку секрету. При появі ущільнення не варто займатись самолікуванням або самостійно видавлювати утворення – це може призвести до інфікування.
Правильний протокол лікування халізяону визначити може лише офтальмолог.
Пацієнтам із частими рецидивами необхідно пройти комплексну діагностику для виявлення супутніх патологій: порушень обміну речовин, зниженого імунітету, хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, інших дерматологічних проблем.
Важливо дотримуватись режиму лікування, призначеного лікарем. Найчастіше – це використання крапель, мазей, фізіотерапевтичних процедур або ін’єкцій, залежно від стадії процесу. При необхідності вчасно погоджуватись на хірургічне лікування халязіону, якщо консервативна терапія неефективна.
Коли варто звернутися до офтальмолога?
До офтальмолога слід звернутися на перших етапах появи ущільнення, навіть якщо воно не викликає болю. Раннє обстеження дозволяє підтвердити діагноз, виключити ячмінь, кісту або пухлину, а також включити необхідні методи лікування халязіону. Також консультація потрібна, якщо:
- ущільнення збільшується в розмірах протягом кількох днів;
- з’являється біль, почервоніння, набряк або гнійне виділення;
- утворення не зникає протягом 2-3 тижнів;
- є часті рецидиви або утворення множинних халязіонів;
- виникає зоровий дискомфорт, розмитість зображення, тиск на око;
- пацієнт – дитина, у якої навіть невеликі порушення можуть вплинути на зір.
Також звернення до лікаря необхідне перед плануванням хірургічного втручання або для оцінки ефективності вже призначеного лікування. Самодіагностика та відкладання візиту до офтальмолога можуть призвести до ускладнень, як прорив халязіона і інфікування.
Діагностика халязіону
Діагностика базується на клінічному огляді офтальмолога та не потребує складних інструментальних методів. Основний метод – візуальний огляд ураженої зони.
Як виглядає халязіон: це – щільне, округле утворення в товщі повіки, що не спаяне зі шкірою та не викликає болю. З метою уточнення структури та глибини ураження може проводитись біомікроскопія для оцінки стану кон’юнктиви та поверхні ока.
Для диференціації хвороби з іншими утвореннями лікар враховує динаміку появи, характер ущільнення, наявність запальних ознак. У рідкісних або атипових випадках пацієнта можуть направити на гістологічне дослідження після хірургічного видалення утворення, особливо якщо воно не реагує на лікування або має незвичний вигляд.
Діагностика насамперед включає збір анамнезу – тобто з’ясування факторів ризику, частоти рецидивів, супутніх захворювань (як наприклад блефарит, себорея, діабет тощо).
Лікування халязіону
Лікування халязіону залежить від стадії захворювання, розміру утворення та наявності ускладнень. На початковому етапі застосовується консервативна терапія. Вона включає теплі компреси 2-4 рази на день, які покращують відтік секрету, та масаж для розблокування мейбомієвої залози. За потреби офтальмолог призначає протизапальні очні краплі або мазі, які містять антибіотики чи кортикостероїди.
Консервативне лікування
Консервативне лікування халязіону очей ефективне на ранніх стадіях розвитку. Основу терапії становлять теплі компреси, які прикладають до повіки 3–4 рази на день для покращення відтоку секрету з мейбомієвої залози. Додатково застосовують масаж у напрямку виходу залоз, щоб зменшити закупорку. Офтальмологи призначають протизапальні очні краплі або мазі, які містять антибіотики – тобраміцин, еритроміцин, або стероїди – гідрокортизон, дексаметазон. У разі тривалого збереження утворення можливе введення глюкокортикоїдних ін’єкцій тріамцинолоном безпосередньо в зону утворення. Це зменшує запалення і розмір капсули.
Хірургічні методи видалення
Чи треба вирізати халязіон? Хірургічні методи видалення призначає лише лікар, якщо він не зникає протягом 3-4 тижнів, має великий розмір або супроводжується рецидивами. Операція халязіона проводиться амбулаторно під місцевим знеболенням. Через внутрішню поверхню повіки або зовнішній шкірний доступ утворення розкривають і вичищають вміст разом із капсулою. Процедура займає до 20 хвилин і не залишає рубців при правильному загоєнні. Альтернативним методом є лазерне видалення із високою точністю, мінімальною травматизацією тканин і швидким відновленням.
Правильний вибір між консервативною та хірургічною тактикою залежить від розміру, тривалості його існування, загального стану пацієнта, який може виявити тільки кваліфікований лікар, наприклад, в Офтальмологічній клініці GlazCo в Одесі.
Профілактика захворювання
Профілактика такого захворювання, як халязіон на оці, базується на підтримці гігієни, особливо у людей із жирною шкірою, блефаритом або схильністю до частих запалень. Існує кілька дієвих рекомендацій від спеціалістів, а саме:
- щоденне очищення країв повік від шкірного сала, пилу та залишків косметики;
- Халязіон у дорослих потребує використання гіпоалергенної декоративної косметики з терміном придатності не більше 3-6 місяців;
- уникнення доторків до очей брудними руками;
- правильний догляд за контактними лінзами та дотримання термінів їхньої заміни;
- контроль хронічних захворювань, зокрема шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи та дерматологічних патологій;
- зміцнення імунітету через повноцінне харчування, сон і зниження стресу;
регулярні профілактичні огляди в офтальмолога, особливо за наявності схильності до блефариту чи ячменів.
Для пацієнтів, які вже мали халязіон на повіці, рекомендується профілактичний теплий компрес і масаж 1-2 рази на тиждень для запобігання закупорці мейбомієвих залоз.
